Мечеть Хаджі Байрам: духовне серце старої Анкари
На пагорбі Улус, де колись височів римський храм імператора Августа, сьогодні стоїть мечеть Хаджі Байрам — головна святиня Анкари та місце паломництва тисяч мусульман з усіх куточків Туреччини. Мечеть прилягає до античного храму впритул, її кам'яна кладка зливається з руїнами Augusteum, утворюючи унікальний архітектурний ансамбль, в якому римська античність сусідить з османським благочестям. Тут спочиває Hacı Bayram-ı Veli — суфійський шейх XV століття, засновник тарікату Bayramiye, духовний вчитель цілого покоління османської еліти.
Історія мечеті та святого
Мечеть була побудована в 1427–1428 роках за часів султана Мурада II — незабаром після смерті Хаджі Байрам-і Велі (близько 1430 року). Сам шейх, який народився в 1352 році в селі Солфасол поблизу Анкари, був учнем Хамід Хамідуддіна Аксараї (Сомунцу Баба) і з часом сформував власний суфійський шлях — Байраміє, що справив величезний вплив на духовне життя ранньоосманського періоду. Серед його учнів був Акшемседдін — наставник султана Мехмеда II Завойовника.
Мечеть зведена безпосередньо біля південно-східної стіни античного храму Августа і Роми (Monumentum Ancyranum), на фасаді якого збереглися знамениті написи Res Gestae Divi Augusti — політичний заповіт Октавіана Августа. Сусідство язичницького храму та ісламської святині — одне з найнезвичайніших у Туреччині. Протягом століть мечеть неодноразово ремонтувалася: серйозні перебудови відбулися у XVII–XVIII століттях, на початку XX століття мінарет було оновлено, а в 1940-х і 2010-х роках проводилися великі реставраційні роботи. Кахельний декор кютахійського виробництва додано у XVIII столітті.
Türbe (мавзолей) Hacı Bayram-ı Veli розташований безпосередньо поруч із мечеттю, у невеликій кам'яній будівлі з куполом. Тут же поховані його син Ahmet Baba та низка послідовників. Площа перед мечеттю традиційно слугує місцем збору паломників, особливо по п'ятницях та у дні релігійних свят.
Архітектура та що подивитися
Зовнішній вигляд і мінарет
Мечеть являє собою прямокутну в плані будівлю з тесаного жовто-охристого каменю та цегли, покриту черепичним дахом. Двоповерхова композиція — нижній ярус молитовного залу та верхня галерея — характерна для ранньоосманської анатолійської традиції. Єдиний мінарет, тонкий і стрункий, піднятий з північно-західного боку і добре видно здалеку. На нього ведуть гвинтові сходи, традиційна şerefe (балкон муедзина) прикрашена різьбленням.
Молитовний зал і міхраб
Внутрішній простір — довгастий зал, перекритий дерев'яною стелею на колонах. Міхраб звернений до Мекки й оформлений у традиційній османській манері; поруч — дерев'яний мінбар із витонченим різьбленням. Стіни до рівня галереї покриті керамічними панелями кютахійського виробництва XVIII століття: переважають синій, бірюзовий і білий кольори, візерунок — рослинні арабески та розетки.
Türbe Hacı Bayram-ı Veli
Мавзолей примикає до мечеті з південно-східного боку і доступний через окремий вхід. Це невелика будівля з одним куполом, всередині якої знаходиться скриня (символічний саркофаг), покрита зеленим сукном з вишитими золотом аятами. Приміщення завжди наповнене паломниками, які читають дуа і Коран.
Augusteum поруч
За кілька кроків від мечеті височіють стіни римського храму Августа і Роми (Monumentum Ancyranum) — однієї з найважливіших античних пам'яток Анатолії. Саме тут висічений повний латинський і грецький текст Res Gestae Divi Augusti — автобіографічного звіту першого римського імператора. Відвідування мечеті та храму зазвичай поєднується в одну прогулянку.
Цікаві факти
- Хаджі Байрам-і Велі вважається покровителем Анкари; згідно з місцевим повір'ям, його молитви оберігають місто.
- Мечеть — одне з небагатьох місць у Туреччині, де ісламська святиня та римський античний храм утворюють єдиний архітектурний комплекс.
- Хаджі Байрам був не тільки суфієм, а й поетом: його вірші старотурецькою мовою увійшли до класичного корпусу анатолійської містичної поезії.
- У районі мечеті сформувався традиційний квартал, відомий своїми крамницями з чотками (tesbih), халвою, лукумом та релігійною літературою.
- Орден Байраміє дав початок кільком великим відгалуженням: Шемсійє, Меламіє та Джелветіє — останній особливо впливав на духовне життя Стамбула XVII століття.
Як дістатися
Мечеть розташована в районі Улус, в історичному центрі Анкари, всього в 1 км від площі Улус-Мейдані. Найближча станція метро — Улус (лінія Ankaray/M1). Пішки від площі — близько 10–15 хвилин вулицею Hacı Bayram Caddesi. Від залізничного вокзалу Ankara Garı — близько 1,5 км, зручно дійти пішки або на таксі.
На автомобілі під'їзд можливий, але в районі старого міста вузькі вулиці та обмежена парковка. Рекомендується залишити машину на одній із платних стоянок у районі Ulus. Від аеропорту Esenboğa (ESB) — близько 35 км, зручно добиратися на Havaist або таксі.
Поради мандрівникові
Hacı Bayram Camii — діюча мечеть, тому дотримуйтесь правил відвідування мусульманських святинь: знімайте взуття біля входу (передбачені полиці та пакети), жінкам необхідно покрити голову хусткою, плечі та коліна повинні бути закриті. Хустки іноді видають на вході, але краще мати свою.
Найкращий час для візиту — між намазами, поза годинами п'ятничної молитви (cuma namazı близько полудня) і великих релігійних свят, коли мечеть і площа переповнені. Ранкові години в будні дні найбільш спокійні. Türbe Hacı Bayram відкритий щодня, вхід вільний.
Не пропустіть сусідній Monumentum Ancyranum — увійти на територію руїн можна безкоштовно, обійшовши мечеть зліва. Поєднання римської античності та османського суфізму створює унікальну атмосферу, якої немає більше ніде в Туреччині. Після огляду можна прогулятися по сусідніх крамницях і скуштувати традиційні анатолійські солодощі — особливо tahin pekmez і helva.
Фотографувати всередині мечеті дозволяється, але без спалаху і не під час молитви. Найкращі види на ансамбль — з північно-західного кута, де мінарет, купол türbe і руїни храму Августа вишиковуються в одну композицію.